Село Бровахи

За згадками старожилів перший поселенець був по прізвищу Бровко. Довгий час за його іменем це поселення носило назву «Бровків хутір». В ХІV столітті село стало називатися Бровахами. Документальних даних про походження назви села немає. За археологічними даними поблизу села Бровахи виявлено поселення трипільської культури. Перша згадка про село відноситься до ХVІІст.. З 1765 року село Бровахи відносилось до Корсунського староства.

У селі Бровахи в 1789 році проживало 56 селян, робочих волів було-63. З 1799 року село належало до Корсунського маєтку. Головний вид занять – хліборобство. У 1855 році жителі села брали активну участь у русі Київська козаччина. На 1900 рік  у селі Бровахи  проживали 1737 жителів.. Працювала церковно - парафіяльна школа, 10 вітряних млинів, 3 кузні, пожежна частина.  

На сьогодні  на території села Бровахи знаходиться сільська рада,   навчально - виховний комплекс, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. В центрі села знаходиться магазин та поштове відділення, сільськогосподарський кооператив. Найбільш вагомий внесок до місцевого бюджету вносить ТОВ НВФ «Урожай», що орендує земельні частки (паї). В селі Бровахи проживає 415 жителів.

В селі проживали і працювали:

Герой Соціалістичної Праці Іваніді Ганна Тодосівна, яка одержала це високе звання на Кавказі за вирощення тютюну, Терещенко Євдокія Петрівна нагороджена Орденом Леніна за вирощування високого урожаю цукрових буряків. На території села Бровахи знаходяться братська могила, де поховано 8 радянських воїнів, стелла загиблим у роки  Великої Вітчизняної війни, пам’ятник невідомому солдату та пям`ятник Матері. Пам’ятник Матері розміщений в центрі села Бровахи. Це пам’ятник Матері-героїні –Євдокії Данилівні Лисенко (1889-1963р.р.), яка народила і виховала разом з чоловіком Макаром Несторовичем Лисенком 16 дітей: 11 синів і 5 дочок. Один із синів Євтух у 1933 році помер, а 10 синів пішли на війну і всі повернулися з неї живими. На заклик кореспондента Юрія Роста зібрано кошти комсомольцями України, на які колектив Дніпровського машинобудівного заводу ім.В.І.Леніна відлив скульптуру Євдокії Данилівни, як символ матері і 4 травня 1984 року було встановлено в центрі села пам’ятник Матері-героїні.

В селі Бровахи розпочато будівництво Української православної церкви.

Село Буда-Бровахівська

Заснована, вірогідно, у 17 ст., коли в корсунських лісах стали ставити буди для випалювання поташу (застосовується при виробництві скла). За люстрацією 1789 року була Буда Старо-Бровахська (Броварська) і Буда Ново-Бровахська (Броварська). Жителі обох Буд були вільними людьми, займались фабричним виробництвом.

У 1789 році Буда-Бровахівська відносилась до Корсунського староства. У 1855 році селяни брали активну участь у русі Київська козаччина. На 1900 рік у Буді-Бровахівській була школа грамоти, працювало 2 вітряні млини, кузня. У селі Буда-Бровахівська народився Герой Соціалістичної праці Сліпченко Іван Костянтинович, який одержав це звання в Криму за будівництво каналу для зрошення та Ревнюк яків Семенович нагороджений Орденом Леніна за вклад у розвиток колгоспу «Росія».